Гимн нашої парафії

audio
Слова: Тетяна Гурей Музика: Любомир Кончаківський Виконали: Любомир та Олеся Кончаківські, молодіжний хор "Слідами Херувимів"

Категорії

Пожертва на храм

Ми на Facebook

6 слів про милосердя

Звісно, все ще залишилось немало таких, які окрім власного носа та особистих потреб нічого не бачать… Але сьогодні не про них.

Слово “милосердя” для українців впродовж останнього року набуло нового змісту. Це слово перестало бути просто одним із ряду гарних слів, які для багатьох людей не мають реального наповнення. Тепер ми значно частіше про нього говоримо, а що більше – частіше його практикуємо. Раніше ми просто знали, що таке поняття існує, інколи навіть з’являлась потреба його “по практикувати”.

В Україні сьогодення милосердя стало одним із фундаментів, який дозволяє існувати багатьом людям, а навіть цілому народові. Звісно, все ще залишилось немало таких, які окрім власного носа та особистих потреб нічого не бачать. Вони навіть готові принижувати інших задля особистої користі. Але сьогодні не про них.

Переконаний, що абсолютна більшість людей в Україні (і не лише) є щирими та відкритими, люблячими та жертвенними. Хоч, звісно, у кожного бувають свої “погані” дні чи хвилини. Саме для цих людей пропоную кілька думок про милосердя:

  1. Милосердним може бути кожен. Зовсім не має значення стан Твого рахунку чи наявність особливих здібностей. Невелика матеріальна пожертва, трохи часу присвяченого потребуючим, уважне ставлення до людей поруч, прощення – ці дрібні знаки уваги дуже потрібні тим, хто у скруті. А усе це, помножене на тисячі, створює неймовірний ефект у цілому суспільстві.
  2. Милосердя потребує кожен. Кожна людина, безвідносно до її матеріального становища, статусу, посади, стану здоров’я, має якусь потребу, а Ти часто маєш те, що та людина потребує. Просто потрібно помітити та почути ту людину.
  3. Милосердя є обов’язком. Проходимо повз чийсь плач чи мовчання, чиюсь потребу чи надію, бо нема настрою, не сьогодні, сам/а собі порадить, а хто йому/їй винен, …. А Христос сказав: “Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний” (Лк. 6, 36) а також: “Я милосердя хочу, а не жертви” (Мт 12, 7). Це не лагідне прохання, це – Господній наказ.
  4. Милосердя повинно бути мудрим. Не йдеться про те, щоб “кинути” свою пожертву. Дуже важливо спробувати довідатись, якою є справжня потреба людини і на що буде використано Твій внесок, як поведуться з Твоєю чуйністю та відкритістю. Звісно, не завжди є можливість мати 100% певність. Але кинути щось у скриньку у вуличних збирачів далеко не завжди є милосердям: інколи це проста “відмазка”, заспокоєння внутрішнього голосу сумління.
  5. Потребуючим є Бог. У притчі “Про Страшний суд” Господь виразно говорить, що у кожному потребуючому це Він до нас приходить. Він заглядає у Твоє серце, чи воно відкрите на потреби та очікування тих, хто поруч. І навіть якщо Ти помилишся і допоможеш не тому чи не так, але матимеш щире прагнення виявити добро і допомогти – Господь прийме Твою жертву.
  6. Потребуючим є Ти. Ти інколи намагаєшся спасти увесь світ, усіх врятувати, усе направити. А як з Твоїми потребами? В Тебе їх також немало. Але якщо Ти їх ретельно приховуєш, то як хтось зможе допомогти Тобі? Тому важливо бути милосердним до інших, але дозволь іншим виявити їх милосердя до Тебе, поділись.

Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя!

о. Ростислав Пендюк

Фото: megavselena.com

No Comments Yet

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.