Гимн нашої парафії

audio
Слова: Тетяна Гурей Музика: Любомир Кончаківський Виконали: Любомир та Олеся Кончаківські, молодіжний хор "Слідами Херувимів"

Категорії

Пожертва на храм

Ми на facebook

Папа: молодь розмовляє різними мовами, але розуміється, бо хоче цього!

Папа ФранцискКатехиза Папи Франциска, виголошена в середу, 3 серпня 2016 р.

Дорогі брати і сестри, добридень!

Сьогодні я б хотів зупинитися на Апостольській подорожі, яку останніми днями відбув до Польщі.

Нагодою для неї був Всесвітній день молоді, який відбувся через 25 років після того історичного, який святкували у Ченстохові, незабаром після падіння «залізної завіси». За цю чверть століття змінилися Польща, Європа і світ, а цей СДМ став пророчим знаком для Польщі, для Європи і для світу.

Нове покоління молодих, спадкоємців і продовжувачів паломництва, розпочатого святим Йоаном Павлом, дало відповідь на виклики сьогоднішнього дня, дало знак надії, а цей знак називається братерство. Тому що саме в цьому світі, який перебуває у стані війни, потрібне братерство, потрібна близькість, потрібний діалог, потрібна дружба. І коли це братерство є — це великий знак надії.

Почнімо, власне, з молоді, яка була найпершим мотивом цієї подорожі. Учергове вона відповіла на виклик: прибула з цілого світу, дехто з них зараз тут присутній. То було свято кольорів, різних обличь, мов, різних історій. Я не знаю, як вони це роблять. Розмовляють різними мовами, але їм вдається порозумітися. Чому? Бо вони мають волю йти разом, будувати мости; волю братерства. Вони прибули також і зі своїми ранами, зі своїми питаннями, але насамперед — із радістю зустрічі. Учергове створили мозаїку братерства. Можна говорити про «мозаїку братерства».

Символічним образом Світових днів молоді є багатокольорове море прапорів, якими розмахує молодь: так, справді, під час СДМ прапори народів стають прекрасніші, так скажу — «очищуються», навіть прапори країн, які перебувають у конфлікті, майорять один поруч з іншим. І це прекрасно; тут також є прапори — покажіть їх!

Під час своєї великої ювілейної зустрічі молодь світу прийняла послання милосердя, аби занести його повсюди в учинках щодо душі й тіла. Дякую всім молодим, хто приїхав до Кракова! І дякую тим, хто з нами єднався з усіх кінців Землі! Тому що в багатьох країнах було організовано малі Дні молоді, у єдності з тим, що відбувався в Кракові. Нехай отриманий вами дар стане щоденною відповіддю на заклик Бога.

Сповнений любові спогад я скеровую до Сусанни, дівчини з Рима, з цієї дієцезії, яка померла у Відні, майже одразу після участі у Всесвітньому дні молоді. Нехай Господь, який напевно прийняв її у Небі, втішить членів її сім’ї та друзів.

Під час цієї подорожі я також відвідав санктуарій у Ченстохові. Перед образом Матері Божої я отримав дар погляду Матері, яка насамперед є Матір’ю польського народу, цього шляхетного народу, який багато вистраждав і який завдяки силі віри та Її материнській руці завжди знову підводився. Я тут привітав декого з поляків. Ви прекрасні!

Там, перед тим поглядом, можна зрозуміти духовний сенс паломництва цього народу, чия історія нерозривно пов’язана з Хрестом Господнім. Тут відчутно торкаєшся віри святого вірного люду Бога, який оберігає надію через випробування; і оберігає також ту мудрість, яка є рівновагою між традицією та інновацією, поміж минулим і майбутнім. А Польща нині нагадує всій Європі, що не може бути й мови про майбутнє континенту без цінностей його заснування, центр яких, своєю чергою, становить християнське бачення людини. Серед цих цінностей є і милосердя, чиїми особливими апостолами були двох великих дітей польської землі: свята Фаустина Ковальська і святий Йоан Павло ІІ.

Зрештою, ця подорож мала також глобальну перспективу, світу, викликаного відповісти на виклики, пов’язані з війною, що йому загрожує, війною «в шматках». І тут велике мовчання візиту до Аушвіц-Біркенау було промовисте більше за будь-які слова. У цьому мовчанні я слухав, відчував присутність усіх душ, які там загинули. Я відчув співчуття, милосердя Бога, яке деякі святі душі зуміли внести навіть до такої відхлані. У цьому великому мовчанні я молився за всіх жертв насильства і війни. І там, у тому місці, я усвідомив більше, ніж будь-коли, цінність пам’яті не тільки як пам’яті про минулі події, але як застереження та відповідальності за сьогодення і завтра, аби зерно ненависті й насильства не вкоренилося в ріллі історії.

У цій пам’яті воєн, численних ран і пережитих страждань є також і чимало чоловіків та жінок сьогодення, які страждають від війни, багатьох наших братів і сестер. Дивлячись на ту жорстокість у тому концтаборі, я одразу ж подумав про жорстокість дня нинішнього. Воно — подібне, хоч і не так концентроване, як у тому місці, але наявне в усьому світі, цьому світі, який хворий на жорстокість, ненависть, смуток, і тому завжди просить про молитву, щоб Господь обдарував нас миром.

За все це я дякую Господу Богу і Діві Марії. І ще раз виражаю свою вдячність президентові Польщі, іншим представникам влади, кардиналові архиєпископу Кракова та всьому єпископатові Польщі, та всім тим, хто різним чином уможливив цю подію, яка дала Польщі, Європі та світові знак братерства і миру. Я б хотів також подякувати молодим волонтерам, які більше року працювали, аби провести цю зустріч. Дякую також медіям, людям, які працюють у медіях. Дуже дякую за те, що ви зробили так, що цей День можна було побачити в усьому світі.

Тут я не можу не згадати Анну Марію Якобіні, італійську журналістку, яка там несподівано померла. Молімося також і за неї, яка відійшла з цього світу, служачи іншим.

Джерело: CREDO

No Comments Yet

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>