Вони написані не випадково саме в такому порядку.
1. Я Господь, Бог Твій: не матимеш інших богів крім Мене.
Грішать проти цієї Заповіді також ті, хто з пустої цікавості чи через брак віри Богові, звертається за допомогою до різних екстрасенсів, відьом, ворожок, чаклунів, гороскопів та поза Христовою Церквою, збудованою на Св. Апостолі Петрі, іде уприємнювати собі слух до різних сект, на зразок „свідєтєлєй ієгова”, „мормонів”, „адвентистів сьомого дня”, „п`ятидесятників”, „благовєстєй” та інших єретичних угрупувань, створених людьми, а не Господом нашим Ісусом Христом.
2. Не взивай намарне імені Бога Твого.
3. Пам`ятай День святий святкувати.
Але оскільки деякі заблукані єретики спекулюють словами зі Святого Письма (Біблії), кажучи, що Бог призначив сьомим днем Суботу, а не Неділю, то мушу пояснити, що так, як ці людці, говорять лише ті, хто лишився людиною „вчорашнього дня” і чекає на свого власного, нового месію та зрікається Господа Нашого Ісуса Христа і Дня Його Воскресіння.
4. Шануй батька й матір твоїх, щоб тобі добре було і щоб довго ти прожив на землі.
Ця Заповідь також зобов`язує нас любити свою Батьківщину, свою українську націю, мову, культуру, звичаї, традиції і при потребі навіть віддати своє життя за них. „Бо немає, – каже Ісус Христос, – більшої любові понад ту, як хто життя своє віддасть за друзів своїх”.
Вона також зобов`язує задля Бога коритися світській владі, але якщо влада не зловживає і Закони Держави не мають протиріч з Законом Божим, бо у протилежному випадку такі закони не зобов`язують християн їх виконувати.
5. Не вбивай.
Ісус Христос застерігає нас, кажучи: „А хто спокусить одного, з тих малих, що вірують у Мене, такому було б ліпше, якби млинове жорно повішено йому на шию, і він був утоплений у глибині моря”. Саме тому не грішить цим гріхом дівчина, в якої відбирають честь, убиваючи нападника. І саме тому наші „прадіди великі” воліли вмерти на полі бою з шаблею в руці, ніж все життя плазувати рабами у загарбників. Вони честь і гідність свою та свого народу ставили вище, ніж земне життя біля повного корита.
Знову ж мушу застерегти від багатьох сектантів, які спокушають необізнаних зі Словом Божим та Його Заповідями „малих людей” і кажуть, що „не можна брати зброю до рук і вбивати нападників”, мотивуючи це тим, що це порушує 5 Заповідь. Таких треба цуратися, бо кара на них вже здавна не бариться…
Кожна людина має право захищати своє життя, і навіть шляхом вбивства нападника. І якщо можна боронитися проти божевільного, який посягає на життя і здоров`я твоє чи твоїх ближніх, то тим більше проти ворога.
Що ж до обов`язку захищати життя ближніх, то батьки зобов`язані захищати своїх дітей, а воїни всіх людей, їх здоров`я духовне і фізичне та майно. Було б наївно думати про Івана Хрестителя, що він не знав Заповідей Божих, коли повчав воїна, що той має робити: „Сумлінно виконуй свій обов`язок, задовільняйся своєю платнею і не ображай вдів і сиріт”.
6. Не чини перелюбу.
У своєму тілі вона має прославляти Творця. Нагадую, що ми, тобто наші тіла – є посудиною, в якій Дух Святий перебуває, отже не можна бруднити у перелюбі те, що Бог створив від початку чистим на Свою прославу.
У Псалмах читаємо: „Людина у Правді не встоїться, пристане до скотів нерозумних і стане подібною до них”. Ісус Христос викупив нас з під влади гріха і смерті, бо гріх тягне за собою смерть. Отже людина має силу, завдяки Христу. І за Його допомогою вона повинна перебороти в собі тваринне бажання віддаватися пристрастям і зберігати себе чистою від гріха перелюбу.
Отже, потрібно уподібнюватися Сину Божому, Ісусу Христу, щоб стати дітьми Божими. Не можна бути “худобою”, яка не здатна стримувати своєї похоті і через те належить дияволу, бо диявол грішить від початку.
Вибір, через вільну волю, як дар Божий, належить нам. Що ми оберемо? До кого уподібнимося? Де перебуватимемо? З ким? Не помилися у своєму виборі, щоб потім не довелося гірко страждати.
Цим гріхом грішать люди, які служать не Богові, а є рабами своїх низьких пристрастей і похоті. Бо хто ким переможений, той тому й раб. Всі сексуальні стосунки поза церковним шлюбом є порушенням цієї Заповіді.
7. Не кради.
1. Крадіжка (злодійство, тихо привласнена чужа річ).
2. Грабунок (розбій, напад, відкрито із застосуванням сили (зброї).
3. Лихва (відсотки в банку з чужого добра).
4. Вандалізм (нищення чужої власності).
5. Ошуканство (шляхом обману заволодіння чужим добром (на вазі, якості і т. д.).
6. Затримання заробітної плати (цей гріх кличе про помсту до Неба).
7. Захланність або скупість – це гріх супроти Бога (бо все, що ми посідаємо, тобто маємо у власності, матеріальне чи духовне, належить виключно Йому і від Нього ми все одержали в дар). Вона противна милостині. Святий Іван Золотоустий, повчаючи нас, дає таку пораду:” Велике діло – милостиня, полюбімо її, вона не має нічого собі рівного. Вона може змити гріхи й охоронити від засуду. Ти мовчиш, – а вона стоїть і охороняє тебе. Що більше, тоді, як ти мовчиш, тисячі уст дякують за тебе”.
Порушення цієї Заповіді тягне за собою обов`язок реституції, тобто повернення чужої власності – власникові речі. Добрий приклад дає усім злодіям митар Закхей. Розкаявшись, він каже: „…а кому завинив, віддам учетверо…”.
8. Не свідчи неправдиво на ближнього твого.
Цей гріх, як і попередній, теж тягне за собою обов`язок реституції, тобто повернення відібраної честі і гідності ближнього. Як ми вже згадували у п`ятій Заповіді, Честь і Гідність – дані нам в дар від Творця для Його, Божого прославлення, і саме тому людина має плекати і берегти свою честь і гідність з дитинства аж до смерті, але й ніколи, в жодний спосіб не відбирати їх у ближнього.
Коли йде війна, воїн має право вбивати під час бою ворогів, але ніколи не має права відбирати честь і принижувати гідність ворога, оскільки він теж людина, і як кожна людина, створена на образ і подобу Божу.
9. Не пожадай жінки ближнього твого.
Саме тому, що людина слабка, а диявол підступний, Ісус Христос, перебуваючи на Оливній горі, застерігає учнів: „Моліться не перестаючи, бо ходить довкола вас, ніби лев ревучий, і дивиться кого пожерти…”. Саме молитва є тим добрим засобом проти нечистих думок нашіптуваних дияволом у нашому розумі. Господь виразно каже: „Спротивтеся йому, і він втече від вас”.
10. Не пожадай нічого того, що є власністю ближнього твого.
Істиною є те, що жодна людина ще не втекла і ніколи не втече від власної совісті. Де б ти не пішов, де б не сховався, всюди твоя брудна совість тебе знайде і про себе нагадає отруйною гадиною. Навіть безбожники й ті відчувають угризіння нечистої совісті і лишаючись з нею один на один, невимовно страждають. Про яке ж тоді щастя можна говорити, коли така біда обсяде людину і ніде не дасть їй спокою, якого прагне всією своєю душею і ніколи не зможе заспокоїтися, доки не знайде.
А тепер, уяви, що все, чого ти бажав, прагнув, хотів і про що мріяв – є марнота, абсолютно непотрібна для твоєї душі, яка спонукала, через твої бажання, віднайти Єдиного Бога – Творця, який тебе створив для Себе і тільки в Ньому душа віднаходить мету усіх своїх бажань-прагнень. Бо поза Ним, лише ненаситна безодня пристрасних бажань, які ніколи не можна вгамувати.
Отже, людина мусить зробити вибір, тобто скористатися Божим даром – вільною волею вибору: все життя ганятися за вітром, годувати ненаситну утробу пристрастей і тваринних бажань і, врешті, пожати страждання, скрегіт зубів і сльози; чи віднайти, прийти, і поєднатися з Творцем і мати повноту своїх прагнень та заспокоєння душі. Бо як влучно сказав Св. Августин: „Неспокійна душа моя, доки не поєднається з Богом”.
Бо увесь сенс людського життя на землі полягає в тому, щоб послуговуючись Заповідями – уподібнитися Сину Божому, Ісусу Христу, і через уподібнення Йому та за Його допомогою – відновити втрачену гідність бути Божою дитиною. І тоді вже, як дитина, сподіватися на спадок від Отця – Царство Небесне.
Головне ж що потрібно запам`ятати, що Люблячий нас Творець дає ці Десять Заповідей нам зі Свого великого милосердя, через любов до нас немічних. Не як обузу і непотрібний тягар, а як інструмент для осягнення щастя і Царства Небесного. Не випадково Ісус Христос наголошує на цих словах: „Хто любить Мене, той заповіді Мої зберігає”. В іншому місці Євангелія читаємо: „А Заповіді Мої не важкі…, бо тягар Мій легкий і ярмо Моє любе…”, „Заповіді, які дають життя тому, хто їх виконує…”.
р.Б. Леонід.
Прекрасно я вивчи 10 Заповідей за 3 дні мені 9 я радий служити Богу.
Вся суть життя в одній оповіді. Просто прекрасно. Рекомендую читати кожного ранку, дає сили та наснаги. Слава Ісусу Христу, слава нашому Богу!
Гарно, зрозуміло і повчально. Це просто безцінь, це істина, про яку не всі хочуть знати, але яка, водночас, усім потрібна.
Класно і повчально