Гимн нашої парафії

audio
Слова: Тетяна Гурей Музика: Любомир Кончаківський Виконали: Любомир та Олеся Кончаківські, молодіжний хор "Слідами Херувимів"

Категорії

Пожертва на храм

Ми на facebook

Пресвята Тайна Євхаристії

Тайна Євхаристії є наступною, яку ми приймаємо після Хрещення та Миропомазання, і вона поєднує нас із Христом в спосіб, найбільш вичерпний і досконалий в порівнянні з іншими Тайнами, які ведуть нас до цього поєднання через освячуючу ласку. Катехизм Католицької Церкви навчає, що «ті, хто був піднятий до гідності царського священства через Хрещення і глибше уподібнилися Христові через Миропомазання, через Євхаристію стають учасниками в жертві Господній разом зі всією спільнотою» (1322).

Тайну Євхаристії установив Ісус Христос на Тайній вечері зі своїми апостолами ще перед своєю смертю, і заповів їм робити це на його спомин. Під час вечері Христос промовив до своїх учнів: «Я сильно бажав спожити оцю Пасху з вами, перш ніж мені страждати, бо кажу вам, Я її більш не буду їсти, аж поки вона не звершиться в Божім Царстві». (…) І, взявши хліб, віддав хвалу, переломив, дав їм і мовив: «Це Моє Тіло, що за вас віддається. Чиніть це на Мій спомин». Так само чашу по вечері, кажучи: «Ця чаша – це Новий Завіт у Моїй крові, що за вас проливається» (Лк.22,7-20; Мт.26,17-19; Мр.14,12-25; 1Кор.11,23-26).

Катехизм УГКЦ навчає, що «у Святому Причасті Христос дарує нам Самого Себе, Своє Тіло і Кров, на поживу для зростання в новому житті» (432). Це зростання у Христовій благодаті виявляється в любові до Бога та до ближнього, щоб подібно як Христос на Тайній Вечері віддав Себе за нас, і ми теж були готові віддавати своє життя для ближніх і за ближніх, як Він це зробив (Йо.13,34). Причастя Господнього Тіла і Крові є запорукою вічного життя: «Хто тіло Моє їсть і кров Мою п’є, той живе життям вічним, і Я воскрешу його останнього дня» (Йо.6,54).

Завдяки Причастю Тіла і Крові Христової охрещені стають одним Христовим тілом, тобто єдиною Церквою: «Тому що один хліб, – нас багато становить одне тіло, бо всі ми беремо участь у одному хлібі» (1Кр.10,17). Євхаристійне поєднання з Христом поєднує всіх вірних одного з одним духовним зв’язком, що виражено в Анафорі Літургії святого Василія Великого: «Нас усіх, що від одного Хліба і Чаші причащаємося, з’єднай одного з одним на причастя єдиного Духа Святого».

Таїнство Євхаристії звершується під час Служби Божої, яка є безкровною жертвою Христа: «Божественна Літургія є спомином, триванням Тайної Вечері» – навчає Катехизм УГКЦ (345). Цю жертву священик служить в імені Церкви та в імені Христа, однак головним служителем є завжди Христос, який приносить себе у безкровну жертву Отцеві за спасіння тих, хто увірував в Його ім’я.

Катехизм Католицької Церкви говорить, що Жертва Христа і жертва Євхаристії становлять єдину жертву: «Це одна і та ж жертва, і Той, Хто тоді приніс Себе в жертву на Хресті, тепер приносить Себе через служіння священиків. Лише спосіб приношення є інший. І тому, що в цій Божественній жертві, яка здійснюється у Службі Божій, Той Самий Христос, що один раз приніс Себе у кривавій жертві на жертовнику хреста, присутній і безкровно жертвується, ця жертва є насправді жертвою примирення» (Тридентський Собор; DS1743).

Христос один раз приніс себе у жертву Отцеві на хресті, віддавши своє життя за спасіння всього світу і за всіх людей, однак безкровна жертва Служби Божої приноситься лише за вірних Церкви, містичного Тіла Христового, тобто за охрещених. Натомість той, хто не є охрещений, не може вповні брати участь у безкровній жертві Христа, тому що не може причащатися Тіла і Крові Христової, може лише бути присутнім і слухати Слово Боже, тобто Євангеліє, добру новину про спасіння в Христі – для того, щоби увірувати, охреститися і аж тоді поєднатися з Христом у Святому Причасті. «У Євхаристії Христос дарує нам участь у Його боголюдському житті з милостивої любові, а не через наші заслуги. Найвищим виявом цієї любові є Голготська кривава жертва Христа, спомином якої є літургійна безкровна жертва – Євхаристія» – читаємо у Катехизмі УГКЦ (442).

Ще за свого життя Христос говорив апостолам та іншим людям про те, що дасть їм їсти своє тіло і пити свою кров, однак не всі люди прийняли Христові слова, навіть самим апостолам було нелегко чути це, бо вони приймали все дослівно, не знали бо, що Христос дасть їм своє Тіло і Кров під видами хліба і вина.

Перші слова Христа про Євхаристію розділили учнів, як і слова про Його страсті стали для них причиною обурення: «Жорстока ця мова! Хто може її слухати?» (Йо.6,60). Євхаристія і Хрест були і є каменем спотикання для багатьох. Це та сама містерія, і вона не перестає бути приводом поділу. «Невже й ви бажаєте відступитися?» (Йо.6,67) – це запитання Господа звучить і сьогодні, у ньому міститься запрошення Його любові – щоб ми відкрили, що Він один має «слова життя вічного» (Йо.6,68) і щоб ми прийняли у вірі дар Його Євхаристії тобто прийняли Його Самого.

Христос, який через своїх священиків і єпископів приносить безкровну жертву за вірних і для вірних, годує їх своїм Тілом і Кров’ю, Він правдиво присутній у святому Причасті під видами хліба і вина. Хліб і вино завдяки Христовим словам, які священик вимовляє під час освячення і завдяки призиванню Святого Духа стають правдивим Тілом і Кров’ю Христовими, хоч і надалі зберігається форма і смак хліба і вина. «На Літургії Христос причащає нас, як і апостолів, не простим хлібом і вином, а правдивим Своїм Тілом і Кров’ю» – навчає Катехизм УГКЦ (436). Тайна Євхаристії є тайною віри і тому неможливо людським розумом зрозуміти глибину цього таїнства, тут потрібно лише вірити, вірити і ще раз вірити.

Саме слово євхаристія означає подяка і перші християни у Службі Божій приносили подяку Отцеві за діло спасіння, яке Христос довершив кривавим способом. Ті, хто увірували в Христа завдяки проповіді апостолів та охрестилися, брали участь у євхаристійній жертві Служби Божої та причащалися Тіла і Крові Христової і тим самим приносили подяку Отцеві за спасіння, яке отримали.

Кожний охрещений може причащатися Тіла і Крові Христової, якщо на своєму сумлінні не має тяжкого смертного гріха, який є перешкодою до причастя з Христом. Святий Павло закликає до перевірки сумління перед тим, як приступати до Святого Причастя: «Тому, хто буде їсти хліб або пити чашу Господню недостойно, буде винний за Тіло і Кров Господню. Хай, отже, кожний випробує себе самого і тоді їсть цей хліб і п’є цю чашу.

Бо той, хто їсть і п є, не розрізняючи Господнього Тіла, суд собі їсть і п’є» (1Кор.11,27-29). Тому, приступаючи до святого Причастя, маємо бути вільними від тяжкого гріха, визнавши його у святій Тайні Сповіді та отримати розрішення, тобто відпущення гріхів.

Приступаючи до святого Причастя, зберігаємо євхаристійний піст, який триває одну годину (раніше євхаристійний піст тривав значно довше, але задля того, що не всі люди можуть перенести кількагодинний піст, Церква злагіднила цей припис), хворі і ті, що приймають ліки є звільнені від посту; чисту воду можна пити, оскільки вона не порушує євхаристійного посту.

Катехизм Католицької Церкви навчає, що «Євхаристія означає і здійснює спільність життя з Богом і єдність Божого Народу, які роблять Церкву тим, чим вона є. У ній ми знаходимо одночасно вершину діяння, яким Бог освячує світ у Христі, і вершину культу, який люди у Святому Дусі віддають Христові і через Нього – Отцеві» (1325).

Завдяки таїнству Євхаристії Христос є завжди присутнім у Церкві, через неї Він приходить до сердець своїх вірних та освячує їх душі. Пресвята Євхаристія є «джерелом і вершиною всього християнського життя» – є життям християнина у Христі й життям Христа в охрещеному, щось більше від цього Таїнства ми не можемо отримати в цьому житті, бо Євхаристія є повнотою і звершенням життя християнина у Христі та провадить до вічного життя з Ним у вічності.

No Comments Yet

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>