Гимн нашої парафії

audio
Слова: Тетяна Гурей Музика: Любомир Кончаківський Виконали: Любомир та Олеся Кончаківські, молодіжний хор "Слідами Херувимів"

Категорії

Пожертва на храм

Ми на facebook

Як не піддаватись на провокації і зберігати спокій?

 Як мати мир в душі й звідки він може взятися? Що робити, коли не знаєш що робити? Які є психологічні способи для того, щоб заспокоїтись чи допомогти опанувати себе ближньому? Про все це розкажемо вам крок за кроком.

 Владика Борис Ґудзяк каже: “Для тверезої, стійкої, витривалої дії існує простий і перевірений рецепт. Він забезпечує від гарячкових реактивних кроків чи шкідливої агресії, що призводить до згубного насилля. Щоб в нашому травмованому суспільстві постали справедливість, правда і мир, слід нарощувати глибинний особистий спокій – спокій, не пасивний, а глибоко закорінений, в цьому сенсі радикальний, цілеспрямований. Заохочую кожного, хто відчуває боязнь, збентеження чи зневіру, зупинитися і зосередитися у тихому місці – в кімнаті, в храмі, чи в порожньому офісі. Зупинитися, зосередитися і, якщо можна, запалити свічку перед святим образом. Коли ж Ти не особливо релігійний, спробуй просто побути в тиші наодинці. Зупинившись і зосередившись, опановуй весь шал, який пульсує в думці, тілі і душі” 

 Найбільше зберегти внутрішню рівновагу допомагає нам любов до Бога і до ближнього, прощення. Саме цього вчить нас Ісус Христос Своєю жертвою на хресті, а також Пресвята Богородиця, яка дуже страждала, дивлячись на муки Своєї Дитини. Дивним для нас є те, що і Марія, і Христос так нас люблять після всього, що людство зробило з ними. Так Бог вчить нас бути схожими на Нього. Благословляти, коли нас проклинають і любити, коли ненавидять. Якщо хтось сіє ненависть, то має на меті, щоб ця ненависть нас же знешкодила, щоб вона знайшла в нашому серці місце. Але якщо людину ображають, а вона не ображається, сіють на неї чвари, страх, ненависть, а це все минає її як вода капустяний листок, то зло є даремним, воно не досягає своєї кінцевої мети.

 Христос вчить нас уповати всім серцем на Бога! Це не означає – не діяти. Це означає, перш за все, уповати на Бога, а потім вже робити все решта: діяти, говорити, допомагати. Бо страшні ті дії, котрі здійснюються без Бога. А коли ми визнаємо Бога, то тоді діємо в любові, а, отже, в милосерді й з терпеливістю.

 У багатьох людей виникає запитання: чому Бог так нас випробовує? Чому допускає зло? Тому, мабуть, треба нагадати, що Бог не створював зла. Всяка злоба виникає з неправильного вибору людини, котра використовує свою свободу в деструктивний спосіб. Але ми можемо просити Бога втрутитися там, де по-людськи, здається, можна мало-що вдіяти. Тому ревна молитва, цілковите довір’я до Бога, непохитна віра є базою, найважливішою основою сприйняття навіть найважчих ситуацій у нашому житті.

 Спробуйте внутрішньо благословляти найбільшого свого ворога і ви побачите, як він втрачає свій вплив на вас. Адже, коли ви ненавидите, то добровільно дозволяєте цьому ворогу мати вплив на ваші емоції. Перерубайте цей вплив, немов канат, своєю міцною вірою. Попросіть у довірі Бога, щоб Він допоміг вам себе опанувати, а вашого ворога припинити агресію. Пам’ятайте, що кожну людину створив Бог, і Він знає всі подробиці з кожного життя, має немов би детальну інструкцію до кожного. Тому саме Бог, за нашими молитвами, може краще достукуватись через сумління до самого зловмисника. Цього ми не досягнемо ніякою агресією у відповідь. А тиха молитва може зробити неймовірне чудо.

Хтось може одразу відреагувати: ви закликаєте до надмірного пацифізму. Ні! Насправді ілюзією є, що ненависть допомагає знешкодити супротивника. Ненависть найперше роз’їдає нас і таким чином той, хто робить нам зло, має свого союзника – нашу ненависть, яка знищує нас зсередини.

 Тому нехай першою нашою реакцією самозахисту буде наше прощення, молитва і любов, а вже потім військові обладунки. Пам’ятаймо, що маємо захищати життя, інакше – стаємо на бік супротивника й одразу програємо, бо сіючи ненависть, займаємо позиції зла.

 Також пригадаємо вам кілька простих психологічних способів як зберегти спокій.

 У момент загрози конфлікту (сварки, провокації до зла) психологи радять не стискати інстинктивно кулаки, а навпаки, випрямити пальці. Цей нехитрий рух допомагає циркуляції крові, покращує процес мислення і дає можливість миттєво охолонути та оцінити ситуацію спокійніше, ніби зі сторони, більш абстраговано.

 Якщо вас навмисно провокують на конфлікт – не піддавайтеся. Для початку, не дивіться співрозмовнику в очі, розірвіть з ним зоровий контакт, через який він міг би вами маніпулювати на підсвідомому рівні. Ні в якому разі не підвищуйте голос: навпаки, якщо до вас кричать, відповідайте навмисно тихо, але чітко. Це збиває з пантелику супротивника, змушує притихнути, щоб прислухатися, про що ви говорите.

 У критичних випадках можна прийняти легкий заспокійливий засіб. Але найкраще просто нагадати собі основні правила незворушності: рівномірне глибоке дихання та усмішка на обличчі.

 Варто також спробувати проектувати конкретну ситуацію в ніби-то придуману історію з персонажами, які мають ролі реальних, живих людей. Тренуватися реагувати в такий спосіб, щоб знешкоджувати стріли зла, які б мали розпалити ненависть, сварку, агресію.

 Часами допомагає зберегти внутрішню рівновагу рахунок до десяти чи й до ста, перш, аніж сказати щось, про що потім пошкодуєте.

 Варто мати друзів, яким можна довірити свої переживання та емоції. Інколи розмова про страх і наболіле допомагає відчути спокій і мир в серці.

 Також треба дбати про, так звану, особисту психогігієну: добре відпочивати та достатньо спати. Адже, через призму нашої втоми будь-які події можуть виглядати значно гірше, аніж є насправді, а наш мозок стає менш здатним приймати конструктивні рішення й давати об’єктивну оцінку ситуаціям і подіям.

 Добре аналізувати та фільтрувати інформацію, пропускати її через критичний фільтр, перевіряючи достовірність джерел та рівень фаховості експерта, який висловлює свою думку з того чи іншого приводу. Також – дозування інформації та чергування читання новин з іншими нашими обов’язками та діями – все це дозволить нам вберегти наш приватний простір від надмірної засміченості інформацією, а наш мозок – від “перегрівання” та перевантаження надмірними обсягами інформації.

 Запам’ятайте, якщо хтось дуже активно й переконливо хоче на нас вплинути, застосовуючи (свідомо чи несвідомо) негативні емоції, такі як страх, гнів чи погрожування – швидше за все маємо справу з психологічною реакцією паніки чи свідомої провокації, тому в цей момент будьмо особливо на сторожі, аналізуймо і не дозволяймо собою маніпулювати.

 Бог потребує, щоб ми допомагали собі та іншим, отож, як пригадував це нам неодноразово Блаженніший Любомир Гузар: “Молімось так, немов би все залежить тільки від Бога, а діймо – немов би все залежить тільки від нас!”. Проектуючи це на збереження нашого миру і спокою, можна сказати: молімось до Бога про мир так, немов би це залежить тільки від Нього, а підтримуймо спокій і допомагаймо іншим бути в мирі так, немов би це залежить тільки від нас!

 А “Бог миру буде з усіма вами. Амінь” (Послання до Римлян, 15:33).

 Уляна Журавчак ;)

джерело: dyvensvit.org

No Comments Yet

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>