Злість може утримувати нас у почутті нещастя. Однак, ми завжди можемо помітити її деструктивний потенціал і зробити, що нам під силу, аби обмежити її вплив на себе; в іншому разі вона стане великою загрозою для багатьох сфер нашого життя – також і для зв’язку з найближчою людиною. Ось чотири способи можливого дієвого виходу з ситуації, як порадити собі зі злістю.
Визнай її
Ідеться про те, щоб ти вмів сказати партнерові щось на кшталт: “Мене злить те, що ти мені зараз сказав”. Таке точне зауваження, яке визначає, що тобі справляє прикрість, має заступити злість, викликану гнівом, сарказм чи вибух люті; зосередження на конкретній речі, яка тебе дратує, це більш обережна поведінка, а зрештою – і легша.
У деяких сім’ях злість вважають чимось глибоко осудним, а через це партнери соромляться або почуваються проблемно, коли мають визнати свою злість один перед одним. Тим часом повідомлення “мене щось злить” має відбуватися так само легко і природно, як інші подібні комунікативи, такі як “мене це лякає”, “я страждаю”, “я втомлений”, “я сумний (збуджений, вдячний, щасливий)” тощо. Для виправлення, підтримання або ж зміцнення зв’язку важливо переказувати співрозмовникові свої почуття вже тоді, коли вони з’являються.
Стримай злість
Це не означає, що ти не маєш права злоститися! Почуття злості, адекватне до ситуації і в належний момент, може навіть урятувати тебе емоційно, а чи й фізично. Завдяки злості ти можеш наполягти на своєму тоді, коли повинен це зробити, і там, де ти повинен це зробити, дати належну відповідь на несправедливість, кривду, антисуспільну поведінку. Коли почуття злості з’являється у партнерському зв’язку, дуже важливо, щоби посварені сторони вчасно загальмували та емоційно приготувалися до того, щоб по змозі розсудливо упоратися зі своєю злістю.
Переламай себе
Чого ти, власне кажучи, хочеш досягнути через цю злість? Покарати партнера? Вважаєш, що він тебе поранив, і таким чином хочеш зрівняти рахунок? Бажаєш показати, що ти маєш рацію? А чи не хочеш ти бути щасливим? Якщо прагнеш щасливого розв’язання, то мусиш змінити підхід до партнера.
Спочатку зверни увагу, що це твій партнер, а не противник. Якщо ви будете ставитися одне до одного як вороги, то жодному з вас це не допоможе. Але ж ти на нього злий, так? Отож, скажи: “Я злий від того, що ти сказав/зробив, але я не хочу злоститися. Я не схвалюю в собі цієї злості до тебе. Коли я відчуваю, що віддаляюся від тебе, мені стає боляче. Я б хотів відчувати, що гаряче люблю тебе і що ми разом”.
Стримуючи свою злість, ти запобігаєш злості, яку у відповідь виразив би тобі твій партнер. Тобі напевно буде приємніше, якщо ти спокійно запросиш його до переговорів щодо порозуміння.
Попроси партнера про допомогу
Без цього ти мало що можеш осягнути. Це крок, який вимагає від тебе певного смирення; однак подумай, що коли ти підійдеш до партнера з жалем, із проханням про допомогу, то найімовірніше він тебе не відпихне. Коли партнер прийме простягнуту тобою руку, це розсіє твою злість і звільнить тебе від негативних почуттів щодо нього.
Перед цим мусиш трохи почекати, усвідомити, що ти зараз розізлений. Коли перша атака злості промине, зосередься на тому, що тебе привело до злості. Якщо хочеш згоди і любові поміж вами, тоти зацікавлений (і твій партнер також) у з’ясуванні ситуації та знайденні відповідного розв’язання.
Пітер М. Каллеліс
За матеріалами: credo-ua.org
Залишити відповідь