час «У мене немає часу. Я би радо зустрівся з тобою, але не сьогодні. Перенесімо це на наступний тиждень. Будемо на зв’язку і потім докладніше домовимося». Нам постійно здається, що у нас замало часу. Постійно чогось бракує.
А при цьому ми втрачаємо багато часу, сидячи перед комп’ютером або дивлячись на екран телефону. Витрачати час — варто. Питання в тому, як це робити?

Коли ми думаємо про це, нам стає лячно, бо ми не хочемо бути чогось позбавлені. Однак втрати можна розуміти як давання, буття для когось. Усе залежить від зміни мислення.Ось три речі, на які завжди варто знайти час. І його «втратити»:

1. Стосунки

Варто витрачати час на інших людей. На зустрічі, розмови, довгі вечори за чаєм. Варто відкласти телефон і просто посидіти з кимось, навчитися бути з кимось — так само, як і для когось. Чи доглядали ви колись хворих? Чи відвідували родичів у лікарні? Якщо так, то ви добре знаєте, що така допомога може забирати багато часу, бути вимогливою, іноді понад сили.Але коли поглянете на цей період за деякий час, то він не здаватиметься втраченим. Як багато можна навчитися у стосунках з іншою людиною! Скільки може дати цей, здавалося би, втрачений час. Зрештою, любов проявляється у найпростіших жестах — прибрати, зробити чай, обід або піти за покупками.

2. Тиша і спокій

Щодня ми залагоджуємо численні справи. У нас є список більш чи менш термінових речей до виконання. Ми пригнічені кількістю обов’язків. Крім того, здається, що все потрібно зробити прямо зараз, що все треба змістити в рамки однієї доби. Дуже часто це не видається можливим, — що призводить до розчарування і роздратування.

Але можемо діяти навпаки і кожного дня знайти час, щоби побути в повній тиші та спокої. Уявіть собі: півгодини нічого не робити! Вимкнути комп’ютер, відкласти телефон, відсунути вбік усі книжки. Трохи часу нічим не займатися. Але навіщо це? — Для того, щоб дати собі час і простір почути себе, замислитися над тим, що відбулося протягом дня, над тим, що, як і чому ми робимо. Над своїми стосунками. Побачити, які думки кружляють у голові. Також можна піти на прогулянку.

3. Молитва і Бог

Варто «витрачати» час для Бога. Ми можемо робити це у різний спосіб: на молитві, на Святій Месі, адорації, реколекціях, допомагаючи нужденним. Іноді буває так, що єдине, що ми можемо Йому пожертвувати, — це наш час. Ми не вміємо зібрати докупи думки, не бачимо сенсу в черговій недільній Месі, у нас немає мотивації до щоденної молитви…

Якщо нам дошкуляють думки, ми можемо просто дати Йому час, тобто те, чого нам бракує, — щось важливе, цінне, чим ми розпоряджаємося.

Якщо ми дамо Йому час, він не залишиться байдужим. Бог говорить у тиші — якраз тоді, коли на мить відірвемося від щоденних обов’язків. Також Йому потрібен час, щоби Він міг в нас діяти, аби щось нам сказати, взяти участь у нашому житті. Так само, як віддаємо час нашим близьким, віддаймо також час Йому.

Джерело: CREDO