Гимн нашої парафії

audio
Слова: Тетяна Гурей Музика: Любомир Кончаківський Виконали: Любомир та Олеся Кончаківські, молодіжний хор "Слідами Херувимів"

Категорії

Пожертва на храм

Ми на Facebook

Бідність-допомога осягнути щастя

Бідність – слово, яке для багатьох із нас викликає сумні асоціації. Ми навіть у розмові з друзями чи близькими соромимося говорити на тему бідності, причому одразу думаємо про цей матеріальний сенс.

Бідність – слово, яке для багатьох із нас викликає сумні асоціації. Ми навіть у розмові з друзями чи близькими соромимося говорити на тему бідності, причому одразу думаємо про цей матеріальний сенс.

У Святому Письмі зустрічаємо різне ставлення до багатства і економічних благ. Бідність може розумітися у Старому Завіті як благословення або виступати як наслідок ледарства. Однак, звернення старозавітніх пророків особливо гостро звучать до тих, хто пригноблює саме бідних. Бог звертає увагу на тих, хто взиває до Нього, визнаючи свою бідність, саме до них були звернені Божі обітниці.

В «Компедіумі соціальної доктрини  Церкви» читаємо «Якщо людина шукає і приймає бідність у релігійному дусі, то бідність зробить її відкритою до усвідомлення і прийняття сотвореного порядку». З цього можемо зрозуміти, що бідність для нас в деякій мірі – це можливість бути непідвладними спокусам цього світу. Оскільки бачимо як багатство, яке само по собі не є чимось морально злим, робить людину злою від неправильного розуміння і використання багатства. Тоді можемо стати заручниками матеріальних цінностей. Часом задумуємося, чому це відбувається з нами, чому інші можуть розкошувати, а нам інколи бракує засобів для нормального життя. За аналогією можна навести приклад. Родина, в якій є хвора дитина, терпить великі страждання, жертвуючи своє життя для неї. Її батьки в цей час як ніколи перебувають у молитві, взивають до Бога. І варто подумати, чи достатньо часу приділяємо молитві. Тому у деякій мірі ця хвора дитина «тримає» руками своїх батьків молитовник, саме ця важка ситуація приводить щомиті тата і маму до Бога. Так і з нашою бідністю чи багатством. Можливо, через нашу бідність ми ще не стали матеріалізованими особистостями.

Папа Франциск своїм життям і словом приділяє особливу увагу бідності. Він наголошує, що якщо ми хочемо побачити обличчя Христа, то потрібно його шукати серед бідних. І тут не йдеться про якісь абстрактні поняття. З бідністю потрібно боротися, і для цього потрібно краще зрозуміти життя тих людей, у яких часом немає хліба вдома.

Потрібно бути солідарними із бідними, ділитися усім, чого нам не бракує із ближніми, які цього не мають. Іноді не задумуємося, скільки продовольства викидаємо в той час, коли інші його не мають або воно недоступне для них. Не потрібно марнувати своє життя переслідуючи негідні цілі, а ставити вищі ідеали. Потрібно просити в Бога любові та передавати її іншим. Так вважає папа Франциск. Бідність і багатство у світі не було б проблемою, коли ці категорії були б повернуті лицем один до одного. Коли ми бачимо бідного – це можливість для нас і для нього подарувати надію на краще майбутнє і тим самим зрости в Божих очах.

Сьогоднішній споживацький стиль життя намагається переконати, що для щастя потрібно мати багато речей, але не в цьому щастя, вважає блаженніший Любомир. Більшою проблемою він називає багатство: «Гадаю, нині духовною проблемою є саме багатство. Треба вміти бути багатим. Щоби гроші не опанували людиною, а щоб людина панувала над грішми». Він вказує на багатство, як на можливість для людини зробити багато доброго.

Великою проблемою для людини є не матеріальна бідність, а духовна. З матеріальною бідністю ми можемо справитися, коли будемо старанно працювати. А вже коли людина бідна духовно, то внутрішньо закрита до сприймання Божої волі у своєму житті та її виконання. Тому вона намагається будувати власні сценарії, вирішувати, що для неї добре, а що ні. Також, будучи багатим, можна не засмакувати щастя, бо не знаємо його рецепту, бо його немає поза Богом. Тому дбаймо про свою душу, це зробить нас не лише щасливими, але й корисними для інших, для суспільства.

В нашій країні не потрібно пояснювати, що таке бідна людина, як її життя проходить кожного дня. Багато з нас знає особисто таких осіб, які потребують і надіються щогодини. Це є великою можливістю для нас проявити свою любов до ближнього. Бо якщо ми вже навіть на це не здатні, то чи можна говорити про якесь цивілізоване суспільство?

Джерело:http://www.lds.lviv.ua/

No Comments Yet

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.