Гимн нашої парафії

audio
Слова: Тетяна Гурей Музика: Любомир Кончаківський Виконали: Любомир та Олеся Кончаківські, молодіжний хор "Слідами Херувимів"

Категорії

Пожертва на храм

Ми на Facebook

Моліться за ворогів

Молитися за ворога? Під час війни? Саме так. Зрештою, саме під час війни слово “ворог” звучить чесно й переконливо, а не абстрактно. Але яким чином (а навіть як саме) можна й потрібно молитися, якщо всередині клекоче мало не ненависть? Про це ми розмірковуємо разом із сестрою-редемптористкою Михаїлою Лизак, яка зараз служить в Одесі. Сестра погодилася поділитися з читачами “Католицького Вісника” своїм свідченням на цю тему.

Одне запитання щодо молитви за ворога підняло багато тем у моєму серці. За звичкою хочеться сказати: “Так, звичайно, за ворогів потрібно молитися”. Якщо ж так, то якою може бути молитва за ворога? Які почуття і сенс у неї можна вкласти? Відповідаючи на запитання, говоритиму про себе особисто: нехай це буде радше діленням, ніж навчанням.

Насамперед моя молитва покликана створити простір між мною і Богом. У неї включено всі сфери мого життя, надії, плани, а також мій страх і біль. Як монахиня, я кілька разів щоденно маю змогу молитися спільно з сестрами: так твориться спільнота. Звичайно, ми постійно просимо в Бога миру та опіки над нашими воїнами.

Як включити в цю молитву наших ворогів? Гадаю, можна почати просто з розповіді Господу, як я переживаю сучасні події. Який вплив вони мають на моє життя, які почуття (обурення, жаль тощо) викликають? Мені, наприклад, дуже болить за нашу Церкву, яка зустрілася з переслідуванням у Криму – тому це одна з тем для моєї молитви…

Ми, звичайно, ділимося між собою суб’єктивними думками, коментарями… Але молитва за ворога допомагає запросити у всю цю ситуацію Бога. Адже Господь присутній також там, де панує жах війни і втрати. Він може промовити до серця того, хто свідомо чи несвідомо зруйнував мир в Україні, щастя у багатьох родинах, здоров’я, життя наших солдатів. Особисто мені бракує слів у цій молитві, просто запрошую Бога бути там, де про Нього забули, – і діяти.

Однак Псалмоспівець (див. Пс 59; 109 й ін.), наприклад, яскраво посилає “громи і блискавки” на ворогів та не скупиться на вираження свого гніву. Не хочу робити біблійного аналізу, але я переконана, що Бог цінує принаймні дві речі в цьому тексті: щирість автора і те, що страждалець, попри все, запрошує Його бути присутнім у своїх гірких переживаннях. Біблійний автор ніколи не зупиняється на темі ворогів – він завершує, звичайно, свою молитву прославою або покаянням. Схоже, хоч би якою справжньою була агресивність, вона шкодить насамперед особисто мені: робить гіркою мову, а почуття – пригніченими. Тому “застрягати” в ній у будь-якому разі не варто.

“Ви чули, що було сказано: Люби ближнього свого й ненавидь ворога свого. А Я кажу вам: Любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас; таким чином станете синами Отця вашого, що на небі…” Слова Ісуса з Євангелія від Матея 5, 43-45а.

Звісно, я молюся, щоби Господь зцілив наших солдат, обійняв їхні родини, відновив мир в Україні. І розумію, що жодне озброєння не допоможе, якщо в наших ворогів не зміниться намір воювати проти нас… Альберт Ейнштейн якось висловив думку, яка для мене вже багато років становить ключ до вирішення буденних конфліктів: “Конфлікт ніколи не може бути вирішений на тій площині, на якій виник. Потрібно або піднятися, або опуститися на інший рівень”. Молитва допомагає саме піднятися, побачити новий горизонт, залишитися людиною навіть у бою й повірити, що жодна людська втрата не є такою в Божих очах.

…Ділячись цими думками, мені хочеться бути дуже делікатною до тих, хто має набагато більше підстав ненавидіти, ніж я. Христос любить правду, Він каже називати ворога ворогом, а не притлумлювати біль від утрати, мовляв, “на все Божа воля”. Насправді Божа воля полягає у бажанні Отця бути з нами. Тому Ісус воплотився, Божий Син став людиною. Він також мав ворогів, як особистих, так і “національних”. І лише Він насправді знає, як їх любити, ганити, карати або прощати. А моя справа полягає саме в тому, щоби прийти до Ісуса й принести Йому своє життя через молитву.

“Католицький Вісник”, № 2/ 2015

За матеріалами: credo-ua.org

No Comments Yet

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.