Гимн нашої парафії

audio
Слова: Тетяна Гурей Музика: Любомир Кончаківський Виконали: Любомир та Олеся Кончаківські, молодіжний хор "Слідами Херувимів"

Категорії

Пожертва на храм

Ми на Facebook

“Щастя – це погляд спрямований на Бога”, – сьогодні Церква вшановує пам’ять Карла Акутіса

10 жовтня 2021 року, минає рік, як Католицька Церква проголосила нового блаженного. А, сьогодні 12 жовтня, Церква вшановує його пам’ять. Цим святим став юнак в кросівках, джинсах і спортивному светрі – Карло Акутіс. З цієї нагоди пропонуємо вам пригадати 5 цікавих фактів про святого.

Чи залишилось нетлінним тіло Карло Акутіса, і чому він у джинсах? | CREDO

Бачив щастя лише у Євхаристії та поклонінні Пресвятим Дарам.

Карло Акутіс щодня приймав Причастя й щотижня сповідався, вважаючи навіть повсякденні гріхи тягарем для душі. На думку інших — рівних за віком, але молодших у вірі — він не раз свідчив про непохитну віру в істини, які визнавав.

Йому не було рівних у турботі про найбідніших

Хоча походив із заможної родини, він ніколи не вважав себе вищим за інших. Якщо він коли‑небудь гнівався, то лиш тоді, коли батьки купували йому черговий костюм замість того, щоб віддати гроші на потреби інших.

Щодня молився Розарій
З раннього віку він проявляв особливу побожність до Марії, щодня молився Розарій.

Народжуємося оригінальними, чимало помирають фотокопіями

СЛУГА БОЖИЙ КАРЛО АКУТІС: ПРИНОШУ СВОЇ СТРАЖДАННЯ ЗА ПАПУ І ЦЕРКВУ – JUVANIMA

Життєве гасло блаженного Карла Акутіса спонукає замислитися і молодь, і дорослих: «Всі ми народжуємося оригінальними, але багато помирають фотокопіями». Ці слова Папа Франциск запропонував молоді всього світу в Апостольському напоумленні «Christus vivit», в якому Карлові присвячено три пункти, представляючи його, зокрема, як приклад у користуванні інтернетом, що є простором, в якому можна загубитися, але який також може бути дуже корисним у будуванні прекраснішого світу.

 «Прихована родина» Карла

Несподіваний відхід з цього світу у жовтні 2006 року став його останнім свідченням. Десять днів вистачило швидкоплинній лейкемії, аби забрати його земне життя, але біль не зміг відібрати спокій і мир у серці. Жертвуючи свої страждання за Папу і за Церкву, 12 жовтня п’ятнадцятирічний Карло перетнув останні ворота своєї автостради.

На похороні юнака з’явилося чимало облич, незнайомих для родини, але це була своєрідна «прихована родина» Карла: бідні, щодо яких він не обмежувався класичним жестом милостині, але з якими встановив дійсно дружні стосунки. Це ще один наслідок євхаристійної набожності: Христос, Який дає Себе нам у переісточеному Хлібі, це Той Самий, Який присутній в обличчі бідного.

Джерело: Духовна велич Львова

No Comments Yet

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.