“Нехай не жаліє твоє серце, коли даватимеш”: що обіцяє нам Бог за блаженство милостині?

П’ята заповідь блаженств: «Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть». Роздумуємо про те, що обіцяє Господь за блаженство милостині.

Про милостиню у Святому Письмі

Ніщо так не умилостивлює Бога, як милостиня, як мило­сердя.

Піклуватися про бідних — є обов’язком вірних: «Не забу­вайте ж і про доброчинність та спільність, бо жертви такі вгодні Богові» (Євр. 13, 16). «А хто має достаток на світі, й бачить брата свого в недостачі, та серце своє зачиняє від ньо­го, то як Божа любов перебуває в такому?» (1 Ів. З, 17).

Подавайте бідним, не жалкуючи: «Конче дай йому, і не­хай не жаліє твоє серце, коли ти даватимеш йому, бо за ту річ поблагословить тебе Господь, Бог твій у кожнім чині тво­їм, і в усьому, до чого доторкнеться рука твоя» (5 М. 15, 10). «Нехай кожен дає, як серце йому велить, — не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!» (2 Кор. 9,7)

…з щедрістю: «Бо не переведеться убогий із землі твоєї, тому Я наказую тобі: “Щиро відкривай руку свою для брата свого, і вбогого свого, і для незаможного свого на землі тво­їй”» (5 М. 15, 11);

..з радістю: «Радість людині – то милість її» (Пр. 19, 22). «Хто милосердствує — то з радістю» (Рим. 12, 8);

…без гонору: «Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас; а як ні, то не матимете наго­роди від Отця вашого, що на небі» (Мф. 6, 1).

Той, хто дає милостиню бідним, поважає Бога: «Хто тис­не нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його» (Пр. 14, 31);

…позичає для Господа: «Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і Він відплатить йому за благодіяння його» (Пр. 19, 17);

…отримає нагороду і тут, на землі: «Блаженний, хто дбає про вбогих і бідних, у день скорботи спасає його Господь. Господь збереже його й охоронить життя його. Блаженним він буде на землі, і Ти, Господи, не віддаси його в руки во­рогів його. Господь допоможе йому в час хвороби його, усе ложе його Ти оздоровиш у болісті його» (Пс. 40, 1~4);

Види милості

Милість тілесна. Милостиню можна чинити на кожному місці, де ти повернешся: допоможи немічному й старому, по­можи підняти, уступи місце старшому, покажи дорогу тому, хто не знає куди йти, порадь людині у скрутному становищі, допоможи нещасному матеріально, скільки можеш.

Цих образів милування безліч, розглянемо найголовніші.

Діла милості для тіла людини:

1. Нагодуй голодного;

2. Напій спраглого;

3. Зодягни нагого або такого, що не має пристойного одягу;

4. Відвідай того, хто знаходиться у в’язниці;

5. Провідай хворого, розваж, порадь, допоможи одужати.

6. Прийми подорожнього в хату, нагодуй і дай йому від­почити;

7. Поховай або допоможи поховати померлого достойно. Про всі ці діла, крім останнього, говорить Господь Ісус

Христос (Мф. 25, 31-36, згадуване вище). Із зазначеного ми бачимо, що для нас необхідне і дуже важливе християнське милосердя. Необхідне тому, що без милостині нам не світить уготоване Господом Царство Небесне. 

Діла милості для душі:

1. Уговори грішника й поверни його з погибельної доро­ги на добру;

2. Навчи віри та добра того, хто не знає;

3. Подай ближньому добру вчасну пораду під час його ускладнень або тоді, коли він не помічає небезпеки;

4. Молись за нього Богу, щоб допоміг йому;

5. Утіш і розваж засмученого;

6. Не відповідай злом тим, хто спричинив тобі прикрість;

7. Від серця прощай тим, хто тебе образив;

8. Допоможи й порадь хворому поговіти, щоб не вмер без причастя.

Іоанн Золотоуст говорив, що хто роздає багатство бідним, той споживає його на користь душі своєї.

Джерело: Дивенсвіт